Освітні програми, що реалізуються у закладі у 2023-2024 н.р.

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2032-2024 навчальному році освітня програма закладу освіти розроблялася на основі:

для 1 – 2 класів за Типовою освітньою програмою  закладів загальної середньої,   затвердженим  наказом  Міністерства освіти і науки України  від  12.08.2022 р.№ 743 (Додаток 1);

для 3  - 4  класів за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти , затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022р. №743 (Додаток 2);

для 5 - 6 класу за  Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти , затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р. № 235 (Додаток 3);

для 7-9-х класів – за Типовою освітньою  програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (додаток 4);

Додаток 1

                                                                 до освітньої програми                 

Перелік навчальних програм

для учнів І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

                                                                                               Додаток 2

                                                                                                   до освітньої програми

  Модельні навчальні програми для 5 класу

                          ( затверджені наказом МОН  від12.07.2021 № 795)

                                                                                                    Додаток 3

                                                                                                   до освітньої програми

  Модельні навчальні програми для 6 класу

                          ( затверджені наказом МОН  від12.07.2021 № 795)

                                                                                         Додаток 4

                                                                                         до освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення школи та засіб її реалізації. Очікувальні результати навчання здобувачів освіти.  

Розділ 2. Освітня програма І ступеня (початкова освіта).

Розділ 3. Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта).

Розділ 4. Освітня програма ІІІ ступеня (повна загальна середня освіта).

                 Розділ 5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття відповідного рівня навчання.

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу.

Додатки. Навчальні плани закладу на 2022-2023 навчальний рік.

РОЗДІЛ 1

Призначення школи та засіб його реалізації

    Призначення Великокручанської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів  полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

    Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення. Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:  випускник школи добре проінформована особистість; прагне до самоосвіти та вдосконалення;  готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;  є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;  свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля; мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал. Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

    Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

    Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

    Випускник старших класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту. Наш випускник – свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків.

 МЕТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ:

• реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентоздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);
• забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
• реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків;
• наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
• зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.

Візія (бачення) Великокручанської  ЗШ І – ІІІ ст.

Наш заклад – новий  тип конструктивного, інноваційного, багатофункціонального освітнього простору, який об’єднує педагогічних працівників, учнів, батьків і законних представників цих учнів на основі взаємодовіри, співпраці, здорового глузду з метою надання і отримання якісних освітніх послуг.

Місія Великокручанської ЗШ І – ІІІ ст.

Спільною діяльністю дорослих учасників освітнього процесу створити комфортні умови для всебічного розвитку, навчання, соціалізації, саморозвитку особистості, здатної реалізувати себе, жити у гармонії з людьми, світом і бути щасливою.

Наші цінності:

• Людина – вища цінність усього суспільства. Освітній процес Закладу будується на засадах справедливого, неупередженого ставлення до кожного учасника з урахуванням його прав, інтересів та здібностей. Збереження людської гідності, турбота про життя та здоров’я, повага до себе та інших – запорука нашого успіху.
• Освіта - основа розвитку особистості. Вчитель не просто транслює знання, здобутки і досвід цивілізації, а в ході навчально-виховного процесу формує вміння самостійно організовувати, здійснювати, аналізувати та коригувати власну навчально-пізнавальну діяльність, розвиває здатність до критично-конструктивного мислення і відповідальної участі особи в суспільних процесах, створює передумови для набуття молоддю досвіду діяльності та комунікативної взаємодії.
• Інновації– процес творення, запровадження та поширення нових ідей, засобів, технологій, який постійно відбувається в педагогічній практиці нашого Закладу і забезпечує зміни усього освітнього процесу. 
• Довіра – впевненість у порядності і доброзичливості всіх учасників освітнього процесу – формується шляхом прозорої комунікації і сприяє спільному прийняттю конструктивних рішень.
• Дружба – важливі взаємовідносини групової солідарності, які базуються на міжособистісному ставленні, безкорисливості, спільності інтересів і захоплень – ціннісно-орієнтаційна єдність, яка полегшує шлях до спільної мети.
• Ща́стя — дає радість людині, відчуття задоволення життям – це важливий стан у навчальному процесі. Щаслива людина здатна позитивно мислити, задовольняти свої потреби, в тому числі і найвищу потребу – самореалізації.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2022-2023 навчальному році освітня програма школи розроблялася на основі:

для 1 – 2 класів за Типовою освітньою програмою  закладів загальної середньої,   затвердженим  наказом  Міністерства освіти і науки України  від  12.08.2022 р.№ 743 (Додаток 1);

для 3  - 4  класів за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти , затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022р. №743 (Додаток 2);

для 5 класу за  Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти , затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р. № 235 (Додаток 3);

для 6-9-х класів – за Типовою освітньою  програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (додаток 4);

для 10 класу – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами)(додаток 5).

 ТЕРМІН РЕАЛІЗАЦІЇ: 2022–2023 н. р.

  СТРУКТУРА ПРОГРАМИ:

 І розділ – початкова освіта,

ІІ розділ – базова середня освіта,

ІІІ розділ – профільна середня освіта.

Кожна з них визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.
2. Очікувані результати навчання учнів.
3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

 НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ:

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь –  повна загальна середня освіта тривалістю два роки.

1. При реалізації освітньої програми забезпечити:

• логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
• використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
• науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;
• профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
• роботу з обдарованими дітьми;
• навчання дітей з особливими освітніми потребами.

2. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
3. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
4. Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.
5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.
6. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проєктах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
7. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільного предмета “Біології”.
8. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
9. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

 КОНТРОЛЬ І КОРЕКЦІЯ:

• реалізувати проєкт “Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти”;
• виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.

 ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ:

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• розвиток інклюзивного освітнього середовища;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність і підзвітність закладу освіти перед громадою;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституціїта законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
• невтручання політичних партій в освітній процес;
• невтручання релігійних організацій в освітній процес (крім випадків, визначених Законом України “Про освіту”).

 Очікувальні результати навчання здобувачів освіти:

     Навчання за наскрізними лініями. Рівні освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень 13 їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Державний стандарт загальної середньої освіти – вимоги до обов’язків результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня. Метою повної загально середньої освіти є всебічний розвиток виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя у суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя.

    Початкова освіта – це перший рівень повної загальної освіти, якій відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності. творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. З 01.09.2021 року учні 1-4 класів навчаються за Новими Державними стандартам початкової освіти ( зі змінами 2019 р.).

    Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації школи школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених згідно:  в 5 класі – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898); в 6 – 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392); на рівні профільної середньої освіти (в 10 класі) – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392.

    Повна загальна середня освіта здобувається на рівнях, що передбачають виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державними стандартами освіти (початкової, базової середньої, профільної середньої). Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти на кожному її рівні може бути змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття освіти, результатів навчання та/або індивідуальної освітньої траєкторії учня.

РОЗДІЛ 2

              Освітня програма

І ступеня (початкова освіта) для 1- 4 класів

Освітня програма початкової освіти  Великокручанської ЗШ І – ІІІ ст. окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти  1-4 класів обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державним стандартом).

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Освітня програма визначає:

• призначення, мету, основні завдання початкової школи;
• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчального плану;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Призначення, основні завдання початкової школи

Початкова школа – перший обов’язковий ступінь здобуття повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікації.

Призначення початкової школи полягає у становленні життєвих навичок особистості здобувача освіти.

Стратегічним напрямком розвитку початкової освіти є створення  умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації особистості.

Основне завдання початкової школи - створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може і повинно бути для нього успішним, цікавим та привабливим.

Зміст початкової загальної освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Програму побудовано відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів.      Ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

    Освітня галузь "Мовно - літературна" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети “Навчальння грамоти” в 1 класі, “Українська мова і Читання” в 2 класі, “Українська мова  і літературне читання” в 3 – 4 класах,   “Англійська мова” в 1 – 4 класах.

    Освітні галузі “Математична”, “Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна” реалізуються через предмети, відповідно, - “Математика”, “Я досліджую світ” в 1 – 2 класах.

    Освітні галузі “Технологічна", “Інформатична” реалізується через окремі предмети «

“Дизайн і технології” в 1 – 4 класах, “Інформатика” в 2-4 класах.      Освітня галузь "Мистецька" реалізується в інтегрованому курсі  окремими предметами “Мистецтво” в 1 – 3 класах; освітня галузь “Мистецтво” в 3 – 4 класах  реалізується через предмети “Образотворче мистецтво” і "Музичне мистецтво".                                                        

    У 1-4 класах виділено додаткову годину з варіативної складової для  вивчення окремих предметів за вибором учителя, в 2022-2023 навчальному році для вивчення предметів “Навчання грамоти” в 1класі, “Української мови” в 2 класі та “Літературного читання” в 3-4 класах.                                                        

За рахунок створення   необхідних умов: співпраця, уміння вчитися  і працювати з тими, хто поруч; позитивна атмосфера, емоційний комфорт; можливістю самореалізації кожного  здобувача освіти; зосередженість  на самій дитині, а не на академічних знаннях; плацдарм для впровадження інноваційних та передових технологій; націлений на майбутнє в єдиному освітньому просторі школяр  очікуємо результати  випускника початкової  школи, який:

• любить свій народ, свій рідний край, свою Батьківщину;
• поважає і приймає цінності сім’ї і держави;
• володіє основними навичками "вміння вчитися", здатний до організації власної діяльності, до саморозвитку;
• допитливий, активно і зацікавлено вивчає навколишній світ;
• готовий самостійно діяти і відповідати за свої вчинки перед сім’єю  та суспільством;
• доброзичливий, вміє висловлювати свою точку зору, слухати і чути співрозмовника;
•  виконує правила здорового і безпечного для себе і оточуючих способу життя.

Загальний обсяг навчального навантаження включає інваріативну та варіативну складову навчальних планів

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

  Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному   стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
• гарантувати наступність освітніх програм;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві;
• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

     Оскільки     освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези  рубрики  “Пропонований  зміст” не  передбачають  запам’ятовування  учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Очікувані результати навчання та формування компетентностей учнів

    Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітніх галузей, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які реалізуються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання в 1 – 4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

     Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як “Екологічна безпека й сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість і фінансова грамотність” спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

     Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Вимоги  до  осіб,  які  можуть  розпочинати  здобуття початкової  освіти

     Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального  року  не  виповнилося  шести  років,  можуть  розпочинати  здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати  здобуття початкової освіти з іншого віку.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

       Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, які мають  сприятливі можливості для сполучення фронтальної, групової та індивідуальної роботи, дозволяють вчителю систематично й послідовно викладати матеріал, керувати розвитком пізнавальних здібностей і формувати науковий світогляд учнів, стимулюють інші види діяльності здобувачів освіти, у тому числі позакласну; екскурсії;  віртуальні подорожі; спектаклі; квести.

      Вищезазначені типи уроків дадуть можливість організувати  навчальну діяльність таким чином, щоб вона приносила радість, а дитина стала активним учасником процесу засвоєння знань. Це забезпечить і пізнавальний інтерес, і задоволення від процесу та результату навчання, і моральний, психологічний комфорт, і відчуття особистісного успіху.

      Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

      Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

      Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів початкової освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у:

- 1 класі – 35 хвилин;

- 2 - 4 класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань Великокручанської ЗШ І – ІІІ ст. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", інтегрованого курсу "Я досліджую світ", а й  інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета "Фізична культура" заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу НУШ
(1 цикл) визначено 805 годин/навчальний рік,  2 клас НУШ (1 цикл ) – 875 годин /навчальний рік. 3 – 4 клас НУШ (2 цикл) – 910 годин/навчальний рік.

Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом О. Я. Савченко:

 здійснено розподіл навчального навантаження на тиждень;

• встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання;
• визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, через окремі предмети.

РОЗДІЛ 3

Освітня програма

                                    БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Освітня програма  школи  ІІ ступеня (базова середня освіта) Великокручанської ЗШ І – ІІІ ст.     розроблена на виконання Закону України ”Про освіту” та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 “Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіт”. Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018 року № 405 “Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня”  та для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 № 235) для 5 класу НУШ на продовження реформи “Нова українська школа”. Типова освітня програма (ТОП) вводиться в дію поетапно за навчальними роками: 2022/2023 — у 5-х кл.; 2023/2024 — у 6-х кл.; 2024/2025 — у 7-х кл.; 2025/2026 — у 8-х кл.; 2026/2027 — у 9-х кл.

    Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку школи, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам навчально-виховного процесу. Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що включає чотири ключові компетентності, що починаються з букви «К»: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення. Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5 класі має спрямовуватись на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.. Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчальнопізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Навчальний план Робочий навчальний план для 5 класів розроблено за Типовою освітньою програмою для 5 класу, затвердженою наказом МОН основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021р.

 Типовий навчальний план для 5 класу закладів загальної середньої освіти

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження,
• орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які  подані в рамках навчальних планів;
• очікувані результати навчання учнів, подані в рамках навчальних програм;
• пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внурішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Типовий навчальний план для 6-9 класів закладів загальної середньої освіти

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів складає:

- для 5 клас – 29 годин на тиждень (1015  с  годин/навч.рік);

- для 6 клас – 29,5 година на тиждень (1032,5 годин/навч.рік);

- для 7 класу – 31 години на тиждень (1085 годин/навч.рік);

- для 8 класу – 33 години на тиждень (1155 годин/навч.рік);

- для 9 класу –  34 годин на тиждень ( 1190 годин/навч.рік).

Інваріантна  складова  сформована  на державному рівні  і є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності.

    Детальний  розподіл  навчального  навантаження  на  тиждень  окреслено  у навчальному  плані (додаток 4). 

    Варіативна складова навчального плану  визначена з врахуванням особливостей організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

     З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план  містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів  Типової освітньої програми. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета “Фізична культура” сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення спортивно – естетичної кафедри школи (протокол №1 від 27.08.2021) (протокол №1 від 27.08.2021) для вивчення предмету “Фізична культура” обрано такі модулі:

При розподілі враховано, що гранично допустиме навантаження розраховано на одного учня, а години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМ України від 23.11.2011 № 1392 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013).

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення спортивно – естетичної кафедри школи  (протокол №1 від 31.08.2022) обрано такі модулі для вивчення предмета “Трудове навчання”:

     При збільшенні годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової ці предмети вивчаються за програмами академічного рівня. Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінки відповідного предмета інваріантної складової.

    Облік курсів за вибором здійснюється на окремих сторінках класного журналу. Навчальні досягнення учнів оцінюються та виставляються до класного журналу.

    Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів чи груп учнів. Облік занять проводиться в окремому журналі з зазначенням складу групи, яка відвідує заняття. Оцінювання навчальних досягнень учнів не проводиться.

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

    Предмети, які не мають цілої кількості годин, будуть викладатися за семестрами шляхом чергування. Рішенням педагогічної ради визначено перерозподіл тижневого навантаження предметів між семестрами 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

      Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів Великокручанської ЗШ І – ІІІ ступенів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як “Екологічна безпека й сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість і фінансова грамотність” спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей:

  Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу

     Основними формами організації освітнього процесу Великокручанської ЗШ І- ІІІ ступенів є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

     Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

     З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

   Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

    Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

     Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

     Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

     Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

      Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

     Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

  Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

    Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

     Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

РОЗДІЛ 4

              Освітня програма

ІІІ ступеня (повна загальна середня освіта) для 10-11 класів

Освітня програма  школи  ІІІ ступеня (повна загальна середня освіта)  Великокручанської ЗШ І – ІІІ ступенів      розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

     Освітня програма профільної середньої освіти (далі -  Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації ступенів      єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчального плану,  складеного відповідно таблиці 2, 3 Типової освітньої програми;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм;
• пропонований зміст програм  предметів, які мають гриф “Затверджено Міністерством освіти і науки України” і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
•  інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

     Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10  класу складає 36  годин на тиждень (1260 годин/навч.рік).

Навчальний план Великокручанської ЗШ І-ІІІ ступенів
для 10  класу закладів загальної середньої освіти

   Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані  закладу, який складено  відповідно до другого варіанту організації освітнього процесу (таблиця 2 Типової освітньої програми). Навчальний план для 10  класу  розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти (додаток 7). Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів: “Українська мова”, “Українська література”, “Зарубіжна література”, “Іноземна мова”, “Історія України”, “Всесвітня історія”, “Громадянська освіта”, “Математика”, “Фізика і астрономія”, “Біологія і екологія”, “Хімія”, “Географія”, “Фізична культура”, “Захист України”; Змістовне наповнення предмета  сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичної комісії вчителів фізичної культури, основ здоров’я, трудового навчання та предмету “Захист України” (протокол№13 від 31.08.2022) для вивчення предмета “Фізична культура” обрано такі модулі:

      Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов^,язковими предметами “Інформатика”, “Технології”, “Мистецтво”, що вивчаються на рівні стандарту.

вибірково-обов’язкових предметів: “Інформатика”,  “Технології”, що вивчаються на рівні стандарту:

-10 клас – 2 година,1 години відповідно;

профільного предмету (Біологія) – за рішенням педагогічної ради,  а також передбачає години на курс за вибором «Стилістика української мови» (10 класу).

     При складанні  навчального плану збільшено  кількість годин на вивчення математики в 10 класу та історії України ,  інформатики та хімії в 10 класі предметів за рахунок додаткових годин (на 1 годину). 

     При збільшенні годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової ці предмети вивчаються за програмами академічного рівня. Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінки відповідного предмета інваріантної складової.

     З факультативу оцінювання навчальних досягнень учнів не проводиться.

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

       Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів Великокручанської ЗШ І – ІІІ ступенів.

        Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як “Екологічна безпека й сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість і фінансова грамотність” спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

        Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

        Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються на  предметні, між класові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

- роботу в проєктах;

- позакласну навчальну роботу.

     Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Перелік освітніх галузей.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу

     Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

     Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

     Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

      З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 10 класу) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати ДПА можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Співбесіда здійснюється у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчального плану та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу   передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

                                                     РОЗДІЛ  5

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття відповідного рівня навчання

Відповідно  до  статті  18  “Зарахування  дітей  до  першого  класу  початкової школи здійснюється на безконкурсній основі”.

Дітям, які вступають до  першого класу школи, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.

У  випадках,  коли  кількість  заяв  щодо  вступу  дитини  до першого  класу навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.

Для  прийому  до  першого  класу  батьки  або  особи,  які  їх  замінюють, надають такі документи:

– заява на ім’я директора школи;

– копія свідоцтва про народження дитини;

– медична картка встановленого зразка.

До першого класу зараховуються діти, як правило, з шести років, які досягли шкільної зрілості.

Учням, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу, надається право і створюються умови для індивідуального навчання відповідно до Положення про індивідуальне навчання, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

Базова  середня  освіта  здобувається,  як  правило,  після  здобуття  початкової освіти.  Діти,  які  здобули  початкову  освіту  на  1  вересня  поточного  навчального року  повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи  з  особливими  освітніми  потребами  можуть  розпочинати  здобуття базової середньої освіти за інших умов

                                                         РОЗДІЛ 6

Особливості організації освітнього процесу

1) Відповідно до статті 16 Закону України “Про повну  загальну середню освіту”, до постанови КМУ від 24 червня 2022 року №711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні”, навчання в ЗЗСО традиційно розпочнеться в День знань (1 вересня). Освітній процес у школі, як правило,  триватиме до 30 червня 2023 року.

Для організації безпечного освітнього процесу в режимі воєнного стану:

Крок 1 Проведено комісійне обстеження закладу освіти на предмет готовності до організації навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, складено відповідний акт.

Крок 2 Визначено основною формою організації освітнього процесу як змішана.

Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації.  Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою (відповідно до обсягу навчального навантаження та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти) і може змінюватись рішенням педагогічної ради.

Освітній процес в очному режимі

Запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу “Повітряна тривога” або інших відповідних сигналів оповіщення.

Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру. 

Для підготовки роботи закладу освіти в очному режимі засновником  проведено  відповідні заходи з посилення безпеки:

•  перевірка закладу освіти та прилеглих територій на наявність джерел небезпеки та вибухонебезпечних предметів;
• перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;
• визначення та позначення шляхів евакуації;
• наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;
• створення запасів води та медикаментів;
• проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;
• проведення навчальних занять щодо здоров'язбереження, надання домедичної підготовки тощо;
• підключення мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять. 

Освітній процес у дистанційному режимі

Запроваджується в закладі освіти наказом (розпорядженням) засновника закладу освіти за погодженням із керівником адміністрації (без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі, головною умовою є своєчасне виконання завдань).

В умовах дистанційного навчання заклад самостійно приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі.

За дистанційною формою робота може виконуватися працівником поза робочим приміщенням, територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. 

Освітній процес за змішаною формою

Змішана форма поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання підходить для різних занять: практичні та лабораторні заняття можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно. У початковій школі бажано проводити заняття в очному режимі, адже діти потребують живого спілкування.

Форма може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації. 

Крок 3 Забезпечення безпеки всіх учасників освітнього процесу впродовж навчального року

При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування.

2.Відповідно до статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту” структура 2022 - 2023 навчального року встановлена . 

І семестр - з 1 вересня 2022 року по 28 грудня 2022 року,

ІІ семестр – з 10 січня 2022 року по 30 червня 2023 року.

Канікули  проводяться в такі терміни:

осінні з 24 жовтня  2022 року до 30 жовтня 2022 року,

зимові з 29 грудня 2022 року до10 січня 2023 року,

весняні з 25 березня 2022 року до 02квітня 2023 року.

3.Структура навчального року, режим роботи закладу може коригуватися в залежності від продовження або припинення військового стану,  чи епідеміологічної ситуації. Зміни схвалюються педрадою та вводяться в дію наказом керівника.

4. Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі: формувального оцінювання, мета, якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду; підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою. Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-2 класах виражати вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневе (рішення педагогічної ради № 14 від 31.08.2022 року). У 5 класі школи НУШ- І семестр – рівневе, ІІ семестр - здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

5. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12- бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»). Відповідно до ступеня 12 оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий . Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування та ін.) Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (додаток 4). По закінченню навчального року здійснюється річне оцінювання навчальних досягнень учнів. Усі учні 1- 9,10 - х класів, незалежно від результатів річного оцінювання, переводяться до наступного класу.

6.Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової і основної школи та проведенням зовнішнього незалежного оцінювання старшої  школи.

Державна підсумкова атестація учнів 4, 9 здійснюється у відповідності до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти.

7. Вручення документів про освіту орієнтовно проводиться для учнів  9 класу -   19 червня  2023 року,  після закінчення і визначення результатів ДПА, або за результатами річного оцінювання у разі відміни ДПА.

8. Директор Великокручанської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів   в разі    

продовження або припинення військового стану, погіршення  природно – кліматичних умов, техногенних аварій, карантину у зв’язку з епідеміологічною ситуацією та  поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), приймає  рішення   щодо  запровадження  карантину, припинення  чи  продовження  освітнього  процесу  з  поважних  причин, або перехід на дистанційну чи змішану форму навчання.   Відповідно до  Положення про дистанційну форму навчання в школі погоджене педагогічною радою, протокол № 4 від 11.06.2020р., затверджене наказом по школі від 25.08.2020 № 72. Положення розроблене відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-420 від 05 серпня 2020 року “Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році” та Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідеміологічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42, наказу МОН №1115 від 08.09.2020 “Про затвердження Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти”. Щодо надання  учням  вихідних  для  підготовки  і  проведення  державної  підсумкової атестації/зовнішнього незалежного оцінювання (якщо вони проводяться під час навчального процесу) та доцільності проведення навчальної практики і навчальних екскурсій.

 9) У 2022-2023 навчальному році у Великокручанській загальносвітній школі  І-ІІІ ступенів здобувають освіту 114 учнів у 1 - 11 класах.

Кількість класів: 1-4 кл. - 4; 5-9 кл. - 5; 10 кл. - 1.

Кількість учнів:  1-4 кл. – 47  ; 5-9 кл. – 60  ; 10 кл. - 7.

10) Режим роботи закладу:

мова навчання - українська;

режим навчання - п'ятиденний;

початок занять - о 08-30 годині.

 11) Відповідно до ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» і «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН» тривалість уроку в:

1 класі - 35 хвилин,

2 - 4 класах - 40 хвилин,

5 - 10 класах - 45 хвилин.

Тривалість перерв унормована п.46 Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. №778), яким передбачено наступне: тривалість перерв між уроками встановлена з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: не менш як 10 хвилин, великої перерви (після другого та третього уроку) – 20 хвилин. Відповідно до п. 9.7 ДСанПіН тривалість перерв між уроками для учнів першого класу не менша, ніж 15 хвилин.

12) Факультативні, індивідуальні та групові заняття проводяться після основних занять з обов'язковою перервою за окремим розкладом.

13) Гранична наповнюваність класів встановлена відповідно до ст..12 Закону України „Про повну загальну середню освіту". Середня наповнюваність класів –  учнів, в:

- початкових класах   учнів;

- середніх класах      учнів;

- старших класах     учнів.

14) Поділ класів на групи здійснено відповідно до нормативів, згідно листа МОН № 1/9-322 від 18.05.18 року та п.6 ст.12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на заняттях з інформатики (5 класі) - заняття проводяться окремо, в кожній з груп 9 - 10 учнів.

15) Харчування

Для учнів 1-10 класів організовано  гаряче харчування (1- 4 класи з частковою батьківською платою, учні пільгових категорій харчуються безкоштовно за  кошти територіальної громади, учні 5-10 класів – за рахунок батьківських коштів), відповідно до графіка:

1- 4 класи після 2 уроку;

5-10 класи після 3 уроку.

16) Індивідуальне навчання (педагогічний патронаж)

При необхідності індивідуальне навчання учня з особливими освітніми проблемами здійснюється педагогічними працівниками за індивідуальними планами згідно Типових навчальних планів для розумово відсталих дітей з навчанням українською мовою та з врахуванням індивідуальних можливостей учнів в домашніх умовах.

     Додаток 2

                  наказ по школі

                      від 21.06. 2022 №

                                                                 ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                 Директор школи            Віктор ДВОРНИК

Перелік навчальних програм

для учнів І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

                                                                                                    Додаток 2

                                                                                                   до освітньої програми

  Модельні навчальні програми для 5 класу

                          ( затверджені наказом МОН  від12.07.2021 № 795)

                                                                                          Додаток 3

                                                                                         до освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

                                                                                                   Додаток 4

                                                                                                   до освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539)

Додаток 5

                                                                                                   до освітньої програми

Структура

Великокручанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Пирятинської міської ради Полтавської області

на 2022 - 2023  навчальний рік

Додаток 6

                                                                                                   до освітньої програми

Режим роботи

Великокручанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Пирятинської міської ради Полтавської області

на 2021-2022 навчальний рік

Освітня програма

https://drive.google.com/file/d/1B4dUqUgNeK2niurZQRHr66umTPjS8kz6/view?usp=sharing